Стрижка «під нуль» із шкодою 182 тисячі гривень

На сторінках обласного часопису “Подільські вісті” коментар Людмили Казімірової, доцентки кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету.

Тема так званого омолодження дерев у парку імені Чекмана не залишила байдужими багатьох хмельничан. Парк вже давно став одним із улюблених місць відпочинку. І в будь-яку пору тут немало відвідувачів.

Одного ж січневого дня перед їхніми очима постали незвичні дерева — наче підстрижені «під нуль». Схоже, комунальники не стали морочити голову та пройшлися пилкою, добряче відтявши верхівки. Та чи правильним є таке «омолодження»? Принаймні, ось це, в парку імені Чекмана, окремі хмельничани називають «варварським». Та що поза емоціями?
За словами Людмили Казімірової, доцентки кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету, дендролога, деревам і справді завдано великої шкоди.
– Їх обрізали у період підвищеної вологості, що сприятиме проникненню бактерій, грибків в тканини рослини. У таких дерев утворюються дупла, стовбур починає гнити і розсипатися, і вони стають критично аварійними. До того ж, зрізи не були оброблені спеціальним розчином чи олійною фарбою. Через 5-10 років такі дерева однозначно загинуть, або виникне потреба у їх видаленні з міркувань безпеки. Значно зменшується екологічна роль скалічених рослин, яка так важлива у наших урбоекосистемах.

Звичайно, санітарна обрізка деревам необхідна, — продовжує Людмила Павлівна. — Сухі гілки, ті, які перешкоджають проходу, проїзду, лініям електропередач, ростуть під прямим кутом, треба прибирати. Проте для служб, які займаються тим чи іншим видом обрізки дерев — санітарною, омолоджувальною, формуючою — є чітко прописані в нормативних документах правила. І проводити обрізку на власний розсуд, тим паче, робити з дерев «олівці» неприпустимо.
Людмила Казімірова наголошує, що парк імені Михайла Чекмана належить до об’єктів природо-заповідного фонду, де дотримання законодавчих вимог має бути чітко контрольованим. Проекти утримання, реконструкції, організації території, якими зобов’язані керуватися комунальники, передбачають, зокрема, догляд за зеленими насадженнями. У цих документах має бути інвентаризація усіх дерев та науково обґрунтовані планові заходи з їх догляду.
З’ясовується, неспроста. У формулюванні екологів є поняття «ступінь неприпинення росту». Якщо, до прикладу, дерево зазнає пошкодження до ступеня неприпинення росту, чинне законодавство передбачає штраф за завдану шкоду.
Рослини, які мають здерев’яніле стебло, з переламаними скелетними гілками, зі зламаною вершиною або обшморганою кроною від третини до половини її довжини, обідраною корою від 10 до 30 відсотків периметра стовбура, якраз підпадають під визначення «пошкоджених до ступеня неприпинення росту».
Проте, окрім розмов про наругу над деревами об’єкта природозаповідного фонду, висвітився й інший бік цього екологічного питання. Деревина сьогодні у ціні. На що підуть стесані стовбури, допоки з’ясувати не вдалося. Зате інспектори Державної екологічної інспекції запевняють, що розмір завданої довкіллю шкоди становить 182 тисячі 328 гривень. Результати своєї перевірки екологи направили до Хмельницької обласної прокуратури. І, найімовірніше, за таку «стрижку» комунальне підприємство змушене буде заплатити чималу суму.

Джерело